Методичні рекомендації щодо викладання правознавства
у 2017/2018 н.р.
У цьому
начальному році чинними є такі програми: для 9-го класу «Навчальна програма з основ правознавства», для 10-го класу
– «Правознавство» (рівень стандарту) ( 35 год.); для 10-11-х профільних класів
– «Правознавство» (профільний рівень)
(105 год.) зі змінами, внесеними в 2016 році. Програми названих предметів
інваріантної частини навчальних планів розміщені на офіційному сайті
Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua, видані
окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.
Програма курсу з правознавства спрямована на отримання
знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для
ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань,
забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових
орієнтирів та правомірної поведінки учнів.
У процесі вивчення курсу важливим
є оволодіння учнями практично значущими для них знаннями та розуміннями,
застосування найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів/школярок
навичок діяти у різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової
точки зору явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати
правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав та формування
активної громадянської позиції.
Під
час вивчення правознавства особливу увагу варто приділити правам людини як
наскрізному компоненту усіх навчальних дисциплін.
Відповідно до Керівних принципів освіти в галузі прав
людини для систем середньої школи[1],
розроблених Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і
співробітництва в Європі (ОБСЄ БДІПЛ) основні компетенції в галузі прав людини для
учнів середніх шкіл включають
такі основні елементи:
знання і розуміння (філософія прав людини,
принципи прав людини і прав дитини, міжнародні стандарти, дотримання прав
людини);
ставлення і цінності (повага до себе та інших,
критичне мислення, толерантність тощо);
навички та поведінка (відстоювання прав людини
тощо).
Під час викладання правознавства варто також
звернути увагу на рекомендації
Координатора проектів ОБСЄ в Украйні щодо запровадження підходу, заснованого на
правах людини, до загальної середньої освіти в Україні (соціогуманітарний
цикл). У результаті посилення освітнього компоненту з прав людини, засвоєння
учнями/ученицями знань і розуміння принципів прав людини надасть можливість
користуватися своїми правами і реалізовувати їх, а також поважати і відстоювати
права інших.
Найефективнішим методом у
засвоєнні принципів та норм права, прав людини є пояснювально-ілюстративний (учитель/учителька надає інформацію за
допомогою різноманітних дидактичних засобів, а учні/учениці сприймають,
осмислюють та запам'ятовують). Для опанування уміннями та навичками
найпридатнішим є репродуктивний метод,
який полягає у виконанні вправ на повторення знань або дій у стандартних
повторюваних умовах.
Досвід творчої діяльності можна
набути внаслідок застосування проблемних методів навчання (проблемний виклад, частково-пошуковий, дослідницький), що
передбачають розв'язування проблемних правових задач від максимальної участі
учителя/учительки до мінімальної. Розв'язування правових проблемних задач має
на меті узгодження різноманітних прав суб'єктів взаємодії та вибудовування
ієрархії їхньої важливості тощо. Засвоєння цінностей відбувається внаслідок
осмислення (рефлексії) розв'язків проблемних задач, тобто для прищеплення
цінностей також використовуються проблемні методи навчання.
Таким чином, процес навчання
правознавства повинен бути спрямований на ознайомлення учнів/учениць із
принципами та нормами права; виконання вправ на застосування принципів та норм
права у стандартних ситуаціях (тактичне навчання); згодом розв'язування
правових проблемних задач (стратегічне навчання – конструювання методів
вирішення проблем); завершуватися навчання повинно рефлексією розв'язків, тобто прищепленням
цінностей шляхом засвоєння уроків із розв'язування проблемних задач
(усвідомлення важливості тих чи тих ідей).
Окремою структурною складовою
програм є практичні заняття (уроки),
які включені до програм упродовж вивчення певного правознавчого змісту. Кожне
практичне заняття є тематичним і має певне змістове наповнення відповідно до
контексту конкретної теми. Програма передбачає також уроки-узагальнення до
розділів курсу та підсумкові уроки до курсу. На цих уроках учні/учениці за
допомогою вчителя/вчительки мають можливість систематизувати та узагальнити
вивчене, відрефлексувати процес навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.
Ураховуючи важливість прав людини
як наскрізного компонента усього освітнього процесу, особливу увагу потрібно
приділити ознайомленню учнів/учениць із
Міжнародним біллем прав людини, що складається із Загальної декларації прав
людини (1948), Міжнародного пакта про громадянські і політичні права (1966) і
Міжнародного пакта про соціальні, економічні і культурні права (1966). Також
важливо передбачити практичні заняття щодо застосування Конвенції про захист
прав людини і основоположних свобод (1950) та обов’язковості практики
Європейського суду з прав людини в Україні. Окремо варто ознайомити
учнів/учениць із Конвенцією ООН про права дитини (1989)
Практичні заняття за методикою
проведення можуть бути різноманітними: неімітаційні (дискусії, екскурсії,
виїзні заняття), імітаційні неігрові (аналіз конкретних ситуацій або документації), імітаційні ділові, рольові
ігри, ігрове проектування тощо.
Одним із різновидів практичної
роботи є дослідні практичні роботи. Приміром, складання позову про відшкодування моральної шкоди, складання
позову про стягнення аліментів, складання шлюбного договору тощо.
Використання на уроках практичних
завдань передбачає не тільки підвищення рівня знань учнів за рахунок
активізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності, а й сприяє розвитку їхніх
творчих здібностей та формуванню практичних компетенцій.
Серед навчальних ресурсів для
проведення практичних завдань, зокрема з акцентом на права людини, варто
використовувати напрацювання міжнародних організацій, таких як ООН, Рада Європи
та ОБСЄ, які містяться у відкритому електронному доступі у мережі Інтернет.
Також слід пам’ятати про
законодавчі зміни, що стосуються конституційно-правового та галузевого
регулювання суспільних відносин. За період 2016-2017 н.р. Верховною Радою
України було прийнято низку законів, які повинні бути враховані при викладанні
правознавства: „Про внесення
зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав
працівників” від 06.04.2017 № 2005-VIII,
„Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації
житлових прав мешканців гуртожитків” від 05.04.2017
№ 1999-VIII, „Про внесення
змін до деяких законів України щодо статусу старости села, селища” від
09.02.2017 №1848-VIII, „Про Вищу раду
правосуддя” від 21.12.2016 № 1798-VIII,
„Про споживче кредитування” від 15.11.2016 № 1734-VIII.
Варіативні
курси правознавчого й громадянознавчого змісту в основній школі виконують роль
пропедевтичних курсів та курсів до профільної підготовки учнів. Це «Живи за
правилами» (7–8 кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас);
«Ми – громадяни України» (9 клас).
Варіативні курси правознавчого й громадянознавчого змісту в основній
школі виконують роль пропедевтичних курсів та курсів допрофільної підготовки
учнів. Це «Живи за правилами» (7–8
кл.); «Вчимося бути громадянами» (8 клас); «Ми – громадяни України»
(9 клас).
В умовах російської агресії украй актуальним є
вивчення курсу за вибором "Досліджуючи гуманітарне право",
який містить основні положення Міжнародного гуманітарного права. Курс сприяє формуванню в учнів власного ставлення
до норм МГП, отриманню ними знань про найбільш поширені способи захисту себе і
своїх близьких в неординарних життєвих ситуаціях, пов'язаних з ризиком;
розвитку вмінь учнів регулювати власну поведінку в повсякденному житті; вчить
визначати межі порушень МГП, формувати вміння оцінювати ситуації насильства з
гуманітарної точки зору; попереджувати
ескалацію насильства. Школярі мають розуміти причини появи біженців, складнощі
їхнього життя тощо.
[1] Керівні принципи освіти в галузі прав людини для систем
середньої школи, ОБСЄ БДІПЛ, 2012 http://www.osce.org/odihr/93969
Сучасні освітні тенденції
передбачають зміщення акцентів у правовому навчанні школярів із накопичення
знань до формування здатності учнів самостійно здобувати, аналізувати,
тлумачити, переосмислювати, інтерпретувати, оцінювати й застосовувати на
практиці різноманітну правову інформацію. Згідно вимог Державного стандарту
базової і повної середньої освіти навчання учнів правознавства має
спрямовуватися на формування в них системи ключових і предметних
компетентностей. Правова предметна компетентність виступає інтегрованою
здатністю учня реалізовувати на практиці правові знання, загальнонавчальні та
предметні вміння й навички, способи діяльності, цінності й ставлення в
поведінкових моделях у правовому контексті.
При викладанні правознавства вчителю слід тримати
в полі зору притаманні українському суспільству сучасні напрацювання в правовій
науці, динаміку суспільних відносин, певний консерватизм національного
законодавства, результати активної нормотворчої діяльності органів державної
влади.
Немає коментарів:
Дописати коментар